Об’єктом страхування є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров’ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Страховим ризиком є страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону про ОСЦПВВНТЗ. Зазначений ризик характеризується обов’язком Страховика за визначену договором страхування плату (страхову премію) здійснити страхову виплату відповідно до вимог законодавства у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом відшкодування шкоди, заподіяної особою, відповідальність якої застрахована, потерпілій третій особі та/або її майну внаслідок настання події, на випадок виникнення якої проводиться страхування (страхового ризику), під час використання (експлуатації) зазначеного в Договорі страхування наземного транспортного засобу.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 160 (сто шістдесят) тисяч гривень на одного потерпілого, але не більше 800 (вісімсот) тисяч гривень на одну страхову подію. У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує максимальну страхову суму на одну подію, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 320 (триста двадцять) тисяч гривень на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих.
Мінімально можливе значення страхової премії складає 207,00 грн.
Максимально можливе значення страхової премії складає 33 264,00 грн.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні Договору страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 (два) відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих, не застосовується.
Територія дії Договору страхування — Україна.
Договори страхування укладаються строком на 1 (один) рік
Укладення Договорів страхування на строк менший, ніж один рік, але не менш як на 15 (п’ятнадцять) днів допускається виключно щодо транспортних засобів:
— незареєстрованих – на час до їх реєстрації;
— тимчасово зареєстрованих – на час до їх постійної реєстрації;
— зареєстрованих на території іноземних держав – на час їх перебування на території України.
Договором страхування протягом строку його дії може бути визначений період використання транспортного засобу, що не може становити менш як 6 (шість) календарних місяців.
Договори страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, що підлягають обов’язковому технічному контролю, укладаються на строк, що не перевищує строку чергового проходження транспортним засобом обов’язкового технічного контролю відповідно до вимог Закону України «Про дорожній рух».
Договір страхування набирає чинності з моменту, зазначеного в Полісі (Договорі страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів), що посвідчує укладання такого Договору (Полісу).
Страховик не відшкодовує:
-шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
-шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
-шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
-шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в офіційних змаганнях;
-шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом, радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
-шкоду, пов’язану із втратою товарної вартості транспортного засобу;
-шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння, біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів, грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів, філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;
-шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і групових порушень громадського порядку, військових конфліктів, терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі транспортного засобу, не пов’язаної з цією пригодою;
-шкоду, заподіяну життю та здоров’ю Водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є:
-навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (Страхувальника), Водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов’язані з виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров’я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
-вчинення особою, відповідальність якої застрахована
(страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку
-невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов’язків, визначених Законом ОСЦПВВНТЗ, якщо це призвело до неможливості Страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
-неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Ліміт відповідальності Страховика за окремим об’єктом страхування встановлюється згідно чинного законодавства.
У разі настання страхового випадку Страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом про ОСЦПВВНТЗ порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
Юридичним особам страховик відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.
Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
— шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого;
— шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
— шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
— моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий — фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
— шкода, пов’язана із смертю потерпілого.
Страховик приймає рішення про здійснення страхового відшкодування у зв’язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.
Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності всіх необхідних документів, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний:
— у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими — прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
— у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, що є відмовою у виплаті або є виключенням із страхових випадків,
— прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, подані з порушенням строку, встановленого Законом ОСЦПВВНТЗ, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом 3-х робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Страховик зобов’язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов’язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
Рішення страховика про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за Договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов’язані з відшкодуванням збитків.
Страховик має право прийняти рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування у разі несвоєчасного повідомлення Страхувальником (особою, визначеною у договорі страхування або законодавством), про настання події, що має ознаки страхового випадку, без поважних причин або невиконання інших обов’язків, визначених договором страхування або законодавством, якщо це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання події, що має ознаки страхового випадку, або розмір заподіяної шкоди (збитків).
Страховий продукт не є додатковим до інших товарів, робіт або послуг, що не є страховими.
Знижки та акційні пропозиції за даним страховим продуктом не передбачені.
