Страхування відповідальності на автомобільному та міському електричному транспорті

Страховим ризиком є подія, на випадок виникнення якої проводиться страхування, яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, та внаслідок настання якої може бути заподіяна шкода потерпілій третій особі та/або її майну (багажу) під час здійснення перевезень автомобільним транспортом та/або міським електричним транспортом, у тому числі під час посадки чи висадки з транспортного засобу пасажиру (пасажирів).

Страховий випадок – подія, яка передбачена Договором страхування і сталася протягом строку його дії, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов’язок Страховика здійснити страхову виплату Страхувальнику або особі, яка має право на отримання страхової виплати, а саме: заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну (багажу) під час здійснення перевезень автомобільним транспортом та/або міським електричним транспортом, у тому числі під час посадки чи висадки з транспортного засобу, відповідальність за відшкодування якої несе Страхувальник.

Подія визнається страховим випадком за двох наступних умов:

• заподіяння шкоди життю та/або здоров’ю потерпілої третьої особи, її майну (багажу), що призвело до настання страхового випадку та сталося протягом строку дії Договору;
• особа, яка має право на отримання страхової виплати, звернулася з відповідною вимогою до Страхувальника або Страховика про відшкодування заподіяної шкоди.

Сукупність усіх претензій та позовів, пред’явлених третіми особами щодо відшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаються одним страховим випадком.

Подія, що має ознаки страхового випадку, визнається Страховиком страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору у разі визнання Страхувальником за попереднім погодженням із Страховиком вимог особи, яка має право на отримання страхової виплати, або на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Обмеження страхування.

За Договором страхування відповідальності перед пасажирами страхове покриття не розповсюджується на перевезення залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом, а також таксі, легковим автомобілем на замовлення.

Відповідно до Загальних умов та Порядку, мінімальний розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів, становить розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлений законодавством у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Якщо розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлений законодавством у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перевищує 140 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на 1 січня року укладення договору страхування, мінімальний розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів, становить розмір, зазначений у цьому пункті.

Розмір страхової суми, у межах якої Страховик зобов’язаний провести страхову виплату в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну (багажу), порядок розрахунку страхових виплат у зв’язку з заподіянням такої шкоди визначаються у договорі страхування відповідальності за домовленістю сторін.

Мінімальний розмір страхового тарифу – 0,02 % страхової суми.

Максимальний розмір страхового тарифу – 10,0 % страхової суми.

Розмір страхового тарифу залежить від інформації про кожен транспортний засіб, щодо якого укладається Договір, а саме:

• типу транспортного засобу, кількості місць для пасажирів відповідно до технічної характеристики та реєстраційних документів транспортного засобу;
• режиму організації перевезень;
• виду сполучення маршруту перевезення;
• інших особливостей експлуатації транспортного засобу;
• наявності або відсутності пред’явлених Страхувальнику претензій щодо відшкодування шкоди пасажирам у минулому.

Конкретний розмір страхового тарифу зазначається в Договорі.

Договором в частині страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, франшиза не передбачається.

Договором може бути передбачена франшиза, в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну (багажу), розмір якої визначається за згодою Сторін при укладанні Договору.

Територією (місцем) дії Договору є:

• Україна, інші держави в межах маршруту перевезення, крім територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Строк дії Договору страхування:

Строк дії Договору страхування становить один рік і зазначається в Договорі страхування.

Договір страхування набирає чинності з 00 годин 00 хвилини (за Київським часом) дня, наступного за днем сплати страхової премії чи її першої частини (у разі сплати страхової премії частинами), якщо інше не передбачено Договором.

Дія Договору страхування закінчується о 24 годині 00 хвилин (за Київським часом) дати, визначеної в Договорі страхування, як дата закінчення строку дії Договору страхування, якщо інше не передбачено Договором страхування.

Страховим випадком не визнаються події, що відбулись при:

• Керуванні транспортним засобом особою, що не мала посвідчення водія /машиніста відповідної категорії або законного права керування цим транспортним засобом, або знаходилася в стані алкогольного сп’яніння, або перебувала під впливом наркотичних чи токсичних речовин, лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
• Самовільному залишенні водієм/машиністом транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди чи у разі відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду.
• Використанні транспортного засобу не за призначенням.
• Відхиленні від маршруту перевезення, крім випадків, коли таке відхилення здійснено з метою збереження життя, здоров’я пасажирів (усунення небезпеки).
• Використанні транспортного засобу у інших цілях, ніж надання послуг з перевезення пасажирів.
• При перевезенні транспортним засобом у якості таксі та перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення. Під поняттям «перевезення автомобільним транспортом у якості таксі» розуміється будь-яке використання транспортного засобу для перевезення пасажирів та багажу на платній основі як з наявністю відповідної ліцензії на здійснення такої діяльності, так і без неї, а також використання транспортного засобу з однією з наявних ознак таксі, зазначених в Законі України «Про автомобільний транспорт» та будь-яка пряма чи опосередкована співпраця з будь-якими інформаційними сервісами які організовують/ сприяють/ надають послуги з перевезень/доставок/таксі в тому числі, але не виключно, чиї адреси веб-сайтів перелічені далі: com, bolt.eu, uklon.com.ua, taxi838.ua, optima.fm, opti.global, yataxi.com.ua, ontaxi.com.ua glovoapp.com, cooker.net.ua, rocket.delivery та всіма іншими, які надають аналогічні послуги.
• Недотриманні законодавства щодо перевезень пасажирів та експлуатації транспортних засобів, у тому числі невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху.

Страховик не відшкодовує шкоду, завдану внаслідок:

• Порушення умов експлуатації транспортного засобу, передбачених заводом-виробником (перевищення вантажопідйомності/пасажиромісткості тощо), або порушення вимог чинних ПДР щодо технічного стану, обладнання, шин, коліс транспортного засобу.
• Невідповідності шин транспортного засобу зимовому сезону експлуатації (згідно з маркуванням на покришці заводу-виробника). При цьому, зимовий сезон експлуатації визначається на період з 15 листопада по 31 березня (обидві дати включно). Дія цієї умови не поширюється на всесезонні шини.
• Порушення правил руху через залізничний переїзд (відповідно до ПДР).
• Залишення транспортного засобу без вжиття всіх заходів щодо недопущення його самовільного руху.
• Вибуху (пожежі) при перевезенні (зберіганні) в транспортного засобу вибухонебезпечних речовин, боєприпасів.
• Впливу будь-яких вибухових пристроїв, ракет, снарядів, мін, бомб та інших засобів ведення війни.
• Впливу атомного вибуху, радіоактивного або хімічного забруднення або дії ядерної, хімічної, біологічної, біохімічної, електромагнітної зброї.
• Події, що мала місце після припинення/ закінчення строку дії Договору .
• Обставин, що відповідно до договору перевезення між перевізником та замовником, та/або законодавства звільняють перевізника від відповідальності за договором перевезення.
• Протиправних дій третіх осіб, розбою, грабежу, незаконного заволодіння транспортного засобу третіми особами разом із пасажирами та/або багажем, що перебували у транспортному засобі.
• Крадіжки, нез’ясовного зникнення, псування багажу, несвоєчасної доставки багажу, видачі багажу неналежному одержувачу.

Страховик не відшкодовує шкоду, що:

• Прямо чи опосередковано спричинена, є результатом або сталися у зв’язку з будь-чим з перерахованого нижче, незважаючи на будь-яку іншу причину або подію, яка одночасно або в будь-якій іншій послідовності впливає на настання збитку:
• стихійні лиха, військові (воєнні, бойові), терористичні дії/заходи, вторгнення іноземних військ (незалежно від того, чи оголошено війну), громадянська війна, страйки, народні або масові заворушення, революція, повстання, заколот, несанкціоновані збори; конфіскація, націоналізація, реквізиція, арешт або знищення/ пошкодження/втрата транспортного засобу в результаті дій органів військової, цивільної влади або узурпованої влади (в т.ч. де-факто існуючих органів), або надання транспортного засобу працівникам поліції, інших установ для виконання ними службових обов’язків; дій та заходів, причин введення воєнного, надзвичайного стану або спеціальних операцій силового характеру, оголошені органами державної влади.
• Заподіяна майну, іншому ніж багаж пасажира, визначених законодавством розмірів та/або ваги, який перевозиться у встановленому порядку в транспортному засобі.
• Заподіяна багажу, перевезення якого заборонено законодавством України та/або країни в межах маршруту перевезення.
• Заподіяна багажу до його завантаження на транспортний засіб або після розвантаження.
• Заподіяна Працівникам, членам сім’ї Страхувальника.
• Спричинена генетичними зміненнями в організмах людей, перериванням вагітності, передчасними пологами.
• Заподіяну наступному майну (багажу): антикварним речам, виробам з дорогоцінних металів, дорогоцінного чи напівкоштовного каміння, предметам релігійного культу, картинам, банкнотам, цінним паперам та документам.
• За Договором не підлягають відшкодуванню упущена вигода, моральна шкода, інша ніж відшкодування якої передбачено Загальними умовами, штрафи, пені, неустойки та інші фінансові санкції, пред’явлені Страхувальнику.
• За Договором страхове покриття не розповсюджується на перевезення залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом.
• За Договором не підлягає відшкодуванню:
• шкода, заподіяну власному майну Страхувальника або майну, що використовується Страхувальником на підставі договору оренди (лізингу);
• шкода, заподіяну об’єктам навколишнього природного середовища (у т.ч. екологічне забруднення);
• шкода, визначену письмовою вимогою (претензією) потерпілої третьої особи, що визнана Страхувальником, але не погоджена Страховиком;
• витрати на лікування захворювань, клінічних станів потерпілої третьої особи, які не мають клінічно вираженої картини перебігу, та не підтверджені відповідними документами закладів охорони здоров’я;
• збитки/претензії та вимоги, які відбулися або були подані до початку дії Договору;
• шкоду/збитки, не підтверджені документально.
• Сторони Договору звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором страхування, якщо таке невиконання або неналежне виконання стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Для цілей Договору страхування під форс-мажорними обставинами розуміються обставини, передбачені частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», які мають бути належним чином підтверджені уповноваженим органом.

Підставою для відмови Страховика у виплаті страхового відшкодування є:

• навмисні дії Страхувальника (водія/машиніста, пасажира) або особи, на користь якої укладено Договір, спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони, або випадків, визначених законом чи міжнародними звичаями;
• вчинення Страхувальником, водієм/ машиністом, пасажиром або іншою особою, на користь якої укладено Договір, умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку;
• неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди;
• подання Страхувальником, водієм/ машиністом, пасажиром свідомо неправдивих відомостей про факт та/або причини та/або обставини настання страхового випадку, а також обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, включаючи зазначення Страхувальником неправдивих відомостей в письмовій Заяві на страхування (при її наявності);
• неподання особою, яка має право на отримання страхової виплати, таких документів: проїзного документу (квитка, електронного квитка тощо), іншого документу, на підставі якого виконувалося перевезення потерпілої третьої особи; довідки, наданої Страхувальником яка містить опис події, що сталася, та підтверджує факт надання таким особам транспортних послуг, що призвели до події, яка може бути визнана страховим випадком, у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг на підставі документів; судових рішень, що набрали законної сили, документів про дорожньо-транспортну пригоду, оформлених працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства, інших документів, виданих уповноваженими особами, компетентними органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які підтверджують факт надання потерпілій третій особі транспортних послуг;
• відшкодування Страхувальником потерпілій третій особі або іншій особі, яка має право на її отримання відповідно до законодавства України, заподіяної шкоди (завданих збитків) без попереднього письмового погодження Страховика;
• одержання Страхувальником та/або потерпілими третіми особами повного відшкодування збитків від особи, яка їх заподіяла. Якщо збиток відшкодований частково, страхова виплата здійснюється з вирахуванням суми, отриманої від зазначеної особи як відшкодування збитків;
• неподання вимог (претензій, позовів) особами, що мають право на отримання страхової виплати, у строки, передбачені законодавством та в наступних випадках:

— у строк, що не перевищує 1 рік з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна майну (багажу) потерпілої третьої особи;

— у строк, що не перевищує 3 роки з дня настання події, що може бути визнана страховим випадком, у разі, якщо шкода заподіяна життю, здоров’ю та/або працездатності потерпілої третьої особи;

• невиконання Страхувальником (водієм/ машиністом) обов’язків, визначених Договором;
• наявність обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими Договором;
• несплата Страхувальником страхової премії в розмірах та в строки, які передбачені Договором;
• наявність інших підстав, встановлених законодавством або Договором.

 Ліміт відповідальності (страхова сума) в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди життю та здоров’ю пасажирів становить розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, встановлений законодавством у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ліміт відповідальності (страхова сума) в разі настання страхового випадку, пов’язаного із заподіянням шкоди майну (багажу) пасажирів визначається у Договорі страхування за домовленістю сторін.

Страхова виплата здійснюється:

• безпосередньо особі, яка має право на отримання страхової виплати, у безготівковій формі за реквізитами рахунку (рахунків), наданими відповідною особою (особами), та/або
• Страхувальнику, якщо Страхувальник за згодою Страховика самостійно відшкодував заподіяну шкоду особі, яка має право на отримання страхової виплати, та/або
• закладу охорони здоров’я, іншій особі, що здійснює або здійснила лікування потерпілої третьої особи, ремонт пошкодженого майна потерпілої третьої особи та/або надає чи надала іншу допомогу (послуги) у разі заподіяння шкоди потерпілій третій особі та/або її майну (за погодженням з особою, яка має право на отримання страхової виплати).
• У разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю потерпілих третіх осіб Страховиком здійснюється страхова виплата у зв’язку з:

— лікуванням потерпілої третьої особи;
— тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою;
— стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи;
— моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
— смертю потерпілої третьої особи.

Страхова виплата у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи визначається у розмірі витрат, пов’язаних з доправленням, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілої третьої особи у відповідному закладі охорони здоров’я, із спеціальним медичним, постійним стороннім доглядом та придбанням лікарських засобів (лікарських препаратів).

• Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілої третьої особи в іноземній державі, відшкодовуються у разі попереднього узгодження таких витрат із Страховиком.
• Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування (тимчасової непрацездатності), але не більше ніж за 120 днів.
• Якщо Страховику не надано документи на підтвердження розміру витрат у зв’язку з лікуванням потерпілої третьої особи, або їх документально підтверджений розмір є меншим за мінімальний визначений розмір, Страховик здійснює страхову виплату з урахуванням попереднього пункту.

Страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілою третьою особою визначається у розмірі суми втрачених (неотриманих) доходів за підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я період втрати працездатності.

• Втрачені (неотримані) доходи потерпілої третьої особи оцінюються у таких розмірах:
• для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) — неотриманої середньої заробітної плати (середнього розміру доходу) за відповідний період часу, визначеної відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором;
• для фізичної особи — підприємця чи особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, — неотриманих доходів, що визначаються відповідно до Цивільного кодексу України в частині визначення доходу, втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи — підприємця;
• для непрацюючої повнолітньої особи — 1/30 розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, за кожний день непрацездатності, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я.

Страхова виплата у зв’язку зі стійкою втратою працездатності потерпілою третьою особою внаслідок настання страхового випадку визначається у розмірі втраченого потерпілою третьою особою заробітку (доходу), визначеного відповідно до Цивільного кодексу України.

• Якщо законодавством визначений порядок розрахунку та перелік витрат, пов’язаних з необхідністю пристосування до нових умов життя фізичної особи у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи, до страхової виплати також включаються витрати, пов’язані з необхідністю пристосування до нових умов життя потерпілої третьої особи, а саме: місця проживання, робочого місця, транспортного засобу (за наявності на дату настання страхового випадку) потерпілої третьої особи, що полягає у здійсненні комплексу заходів, метою яких є створення умов для роботи, проживання, пересування потерпілої третьої особи, максимально наближених до таких умов до моменту заподіяння шкоди її життю та здоров’ю внаслідок настання страхового випадку.

Ступінь стійкої втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності у відсотках потерпілої третьої особи внаслідок страхового випадку визначається у порядку, встановленому законодавством.

• Страхова виплата здійснюється у формі ануїтету — рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено потерпілою третьою особою і Страховиком, у розмірі втраченого потерпілою третьою особою середньомісячного заробітку (доходу) у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності внаслідок страхового випадку протягом строку втрати працездатності (інвалідності) такої особи, але не більше, ніж до досягнення нею мінімального віку, з якого особа має право на призначення пенсії за віком (без дотримання вимоги щодо наявності страхового стажу) у солідарній системі відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення, та не підлягає подальшому перерахунку.
• Розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю) не може бути меншим за мінімальний розмір. Мінімальний розмір страхової виплати у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілої третьої особи у разі встановлення їй інвалідності (визнання малолітньої або неповнолітньої особи дитиною з інвалідністю) становить:
• у разі встановлення I групи інвалідності — 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
• у разі встановлення II групи інвалідності — 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
• у разі встановлення III групи інвалідності — 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку;
• у разі визнання потерпілої третьої особи дитиною з інвалідністю — 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
• Страхова виплата у зв’язку із стійкою втратою чи зменшенням професійної або загальної працездатності потерпілою третьою особою в мінімальному розмірі здійснюється одноразово за письмовим зверненням такої особи.
• Страхова виплата у зв’язку із моральною шкодою, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпіла третя особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, здійснюється у розмірі не менше 10 відсотків від здійсненої страхової виплати у зв’язку з її лікуванням та/або втратою нею працездатності.

Страхова виплата у зв’язку зі смертю потерпілої третьої особи здійснюється, якщо смерть потерпілої третьої особи настала протягом одного року з дня настання страхового випадку та є прямим наслідком такого страхового випадку.

• Страховик у разі смерті потерпілої третьої особи здійснює страхову виплату у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та з урахуванням положень Сімейного кодексу України має право на таке відшкодування, у розмірі, що розраховується відповідно до Цивільного кодексу України в частині відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого.
• Страхова виплата у зв’язку із втратою годувальника кожній особі, яка має право на таку виплату, здійснюється у формі ануїтету — рівномірними послідовними щомісячними виплатами, якщо іншу періодичність виплат не узгоджено особою, яка має право на таку страхову виплату, і Страховиком, протягом дії такого права та не підлягає подальшому перерахунку.
• Загальний мінімальний розмір страхової виплати особам, що були на утриманні одного померлого, за весь період її отримання не може бути меншим за 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
• Страхова виплата, пов’язана зі смертю потерпілої третьої особи, у мінімальному розмірі за заявою особи, яка має право на отримання страхової виплати у зв’язку із втратою годувальника, здійснюється одноразово.
• Страховик здійснює страхову виплату у зв’язку з моральною шкодою, заподіяною смертю потерпілої третьої особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний максимальний розмір такої страхової виплати цим особам стосовно одного померлого становить не менше 25 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку.
• Страховик здійснює страхову виплату особі, яка здійснила витрати на поховання та/або спорудження надгробного пам’ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі факти та витрати. Загальний розмір таких виплат стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, установленому законом на дату настання страхового випадку, і не залежить від суми, отриманої особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та соціальним забезпеченням.

Загальний розмір усіх здійснених страхових виплат у разі заподіяння шкоди життю та здоров’ю однієї потерпілої третьої особи не може перевищувати розміру встановленої у Договорі для такої особи страхової суми за таку шкоду.

У разі знищення або втрати багажу розмір збитків визначається у розмірі дійсної вартості майна (багажу) перед настанням страхового випадку, зокрема вартості придбання майна (багажу), подібного за функціональними, зовнішніми та вартісними характеристиками до знищеного майна (багажу), з вирахуванням зносу та вартості майна (багажу) після настання страхового випадку.

• Страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної шкоди майну (багажу) потерпілої третьої особи, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) третьої особи, визнаною Страхувальником та погодженою Страховиком, з вирахуванням франшизи.
• Якщо винними у настанні страхового випадку, є також інші особи, то розмір заподіяного збитку (шкоди) визначається Страховиком, виходячи із ступеню вини Страхувальника, визначеного відповідно до рішення суду.
• Якщо загальний розмір шкоди, внаслідок одного страхового випадку, перевищує страхову суму, то розмір збитку (шкоди), що підлягає відшкодуванню, для кожної потерпілої третьої особи зменшується пропорційно співвідношенню страхової суми до загальної суми збитків (шкоди), заподіяних потерпілим третім особам.
• Загальна сума страхових виплат за кожним окремим страховим випадком щодо об’єкта страхування, застрахованого за кількома договорами страхування відповідальності, не може перевищувати розміру фактично заподіяної шкоди (збитків) у разі настання страхового випадку. Страхова виплата здійснюється у розмірі, пропорційному співвідношенню страхової суми (ліміту відповідальності) за окремим договором страхування до загального розміру всіх страхових сум (лімітів відповідальності) за всіма укладеними договорами страхування щодо об’єкта страхування.
• Після здійснення виплати страхового відшкодування, ліміт відповідальності зменшується на розмір виплаченого відшкодування — з дати настання страхового випадку.
• Страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги (регресу) до Страхувальника, якщо подія, яка призвела до настання страхового випадку, визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (далі — Правила дорожнього руху або ПДР).
• Якщо шкода, заподіяна внаслідок настання страхового випадку підлягає відшкодуванню за укладеним Договором страхування відповідальності та договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова виплата здійснюється за укладеним договором страхування відповідальності.
• Страхова виплата за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у частині вимог, які можуть бути задоволені на підставі укладеного Договору страхування відповідальності, не здійснюється.
• Загальний розмір усіх здійснених страхових виплат у разі заподіяння шкоди майну (багажу) однієї потерпілої третьої особи не може перевищувати розміру встановленої у Договорі для такої особи страхової суми за таку шкоду.

Умови та строки здійснення страхової виплати.

• Страховик зобов’язаний у строк не більше 30 робочих днів з дня отримання заяви про страхову виплату, документів, передбачених Договором, які необхідні для визнання випадку страховим, визначення розміру заподіяної шкоди і здійснення страхової виплати, прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим/відмову у здійсненні страхової виплати та повідомити про це Страхувальника, особу, яка має право на отримання страхової виплати, у строк не більше 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення й у визначений ними спосіб.
• Якщо рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати не може бути прийняте через невідповідність поданої заяви про страхову виплату вимогам, передбаченим Договором, та/або відсутність одного чи кількох документів, зазначених у Договорі, чи їхню невідповідність встановленим законодавством вимогам, Страховик у строк не більше 30 робочих днів з дня отримання заяви про страхову виплату зобов’язаний повідомити особу, яка має право на отримання страхової виплати у спосіб, зазначений нею у такій заяві, про:
• зміни, які особа, яка має право на отримання страхової виплати, повинна відобразити у новій заяві про страхову виплату з метою її належного оформлення;
• відсутні документи (надати перелік) та/або обґрунтовані причини невідповідності вимогам законодавства документів, долучених до заяви про страхову виплату, порядок отримання відповідних документів.
• Страховик зобов’язаний розглянути належним чином оформлену заяву про страхову виплату та долучені до неї документи, подані особою, яка має право на страхову виплату відповідно до встановлених строків, та прийняти рішення про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати чи про невизнання випадку страховим/відмову у здійсненні страхової виплати у строк не більше 15 робочих днів з дня отримання таких заяви та/або документів або повторно повідомити про необхідність надання підтверджуючих документів
• Якщо Страховик у спосіб та встановлені строки, не повідомив особу, яка має право на отримання страхової виплати, про невідповідність поданої заяви про страхову виплату вимогам, передбаченим Договором, та/або відсутність одного чи кількох документів, зазначених у Договорі, чи їхню невідповідність встановленим законодавством вимогам, вважається, що особа, яка має право на отримання страхової виплати, виконала усі вимоги, визначені Договором.
• Строки здійснення страхової виплати зупиняються, за наступних умов:
• якщо подія, яка має ознаки страхового випадку, розглядається в цивільному, господарському, кримінальному провадженні та не визнана страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору;
• подія, яка має ознаки страхового випадку, розглядається у справі про адміністративне правопорушення та не визнана страховим випадком у добровільному порядку шляхом досудового врегулювання спору;
• був складений протокол про вчинення порушення Правил дорожнього руху стосовно двох або більше осіб за одним фактом ДТП або у разі наявності в оформленому працівниками відповідних підрозділів Національної поліції України відповідно до законодавства документі про ДТП чи в інших документах повідомлення учасника ДТП про його незгоду з обставинами такої ДТП.
• Строки здійснення страхової виплати зупиняються до дня, коли Страховику стало відомо про набрання рішенням у відповідній судовій справі законної сили.
• Страхова виплата здійснюється Страховиком у строк не більше 10 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.

Страховик має право прийняти рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування у разі:

• неповідомлення або несвоєчасного повідомлення Страхувальником Страховика про настання страхового випадку без поважних причин у випадку, коли це призвело до неможливості Страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди;
• подання Страхувальником, водієм/ машиністом, пасажиром свідомо неправдивих відомостей про факт та/або причини та/або обставини настання страхового випадку, а також обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, включаючи зазначення Страхувальником неправдивих відомостей в письмовій Заяві на страхування (при її наявності);
• наявності обставин, які є винятками із страхових випадків та обмеженнями страхування, передбаченими Договором;
• несплаті Страхувальником страхової премії в розмірах та в строки, які передбачені Договором.

Страховий продукт не є додатковим до інших товарів, робіт або послуг, що не є страховими.

Знижки та акційні пропозиції за даним страховим продуктом не передбачені.